Наявність конфліктів – невід’ємна складова будь-якого бізнесу. Уміння їх вирішувати, знаходити сприятливий вихід із ситуації, з урахуванням своїх інтересів – одне з основних показників ефективної роботи управлінської ланки компанії. У більшості випадків досудове врегулювання конфліктів більш прийнятно як варіант, в порівнянні з судовим рішенням суперечок. Це пов’язано з можливістю економії коштів, часу і витрачених сил персоналу.

Досудове врегулювання включає в себе:

  • Оцінку прийнятності процедури врегулювання конфліктної ситуації. Не завжди переговорний шлях з певних питань прийнятний. Іноді доводиться займати жорстку позицію з метою захисту інтересів компанії. Наприклад, профспілкова організація ставить питання про істотне підвищення заробітної плати. У зв’язку з тим, що за підсумками бюджетного року підприємство спрацювало з мінімальним прибутком, задоволення вимог працівників загрожує недофінансуванням вже запущених проектів компанії, можливого виникнення заборгованості з податків і зборів, що неминуче спричинить нарахування недоїмки і штрафних санкцій. У цій ситуації «переговорний процес» може обмежитися тільки роз’ясненням загальної фінансової ситуації представникам трудового колективу без задоволення вимог по суті. Загальна оцінка прийнятності переговорів повинна зводитися до питання: наскільки вигідний і доцільний переговорний шлях?
  • Отримання згоди добровільної участі сторін у процедурі врегулювання спору, визначення та узгодження місця проведення переговорів, оцінка витрат. Даний етап включає в себе допустимість ведення переговорів усіма зацікавленими сторонами, оскільки, наприклад, неможливо вести двосторонні переговори тільки однією стороною. Цьому передує етап відпрацювання потенційної можливості йти на певні поступки і підготовку можливих варіантів. Узгодження місця проведення переговорів як окремий етап процесу не потрібно недооцінювати, оскільки від цього може залежати подальший розвиток і успіх всієї справи. На чиєму полі ви згодні «грати»? На своєму? А якщо друга сторона сама хоче бути в певній мірі господарем становища? Реальна оцінка своїх сил і загальної позиції повинна підказати правильну відповідь з обґрунтованою аргументацією. У деяких випадках цілком прийнятний варіант зустрічі на нейтральній території. Це підкреслить спочатку рівний статус суб’єктів і повагу один до одного;
  • Підготовка схем і способів врегулювання конфлікту, підписання мирової угоди, меморандуму, підготовка відповідних договорів. Це заключний етап усього процесу. Його може не бути, якщо сторони не домовилися про істотні моменти, якщо кому-небудь з них просто не вигідні запропоновані умови і досягти прийнятного компромісу не вдається. Кожна зі сторін пропонує свій варіант. І так до тих пір, поки вони не зупиняться на кількох найбільш прийнятних. Як правило, далі розробляється загальна схема, з урахуванням запропонованих. Можливе підписання загального меморандуму в контексті плану вирішення спору, а також мирової угоди як результат припинення конфлікту або іншої невизначеності в своїх правовідносинах за допомогою взаємних поступок.

Проведення переговорів з банками щодо врегулювання проблемної заборгованості фізичних та юридичних осіб як специфічна сфера діяльності вимагає від позичальника дуже чіткої аргументації обставин, які об’єктивно впливають на неможливість в повному обсязі виконати зобов’язання по поверненню в установлений термін кредиту. Необхідно переконати фінансову установу в тому, що витрачений час і додаткові гроші на стягнення заборгованості за зобов’язаннями – найгірший варіант. Одночасно з цим підтвердити свою готовність до виконання зобов’язань з розстрочкою платежів. Реструктуризація заборгованості – результат вдалих переговорів, вигідних, до речі, обом сторонам.

Наші послуги в сфері досудового врегулювання спорів включають в себе організацію і прийняття участі у всіх стадіях переговорного процесу, що є гарантією вибору оптимального варіанту вирішення питання.